Ти моя протиотрута
від шаленого життя.
В чистий одяг закута, -
в теплий подих буття.
Ти моя невагомість,
смак збліднілих ночей,
що отримав натомість
збанкрутілих речей…
Ти моя противага, -
світлий бік темноти.
Грішне слово “повага”
часто губить світи.
Ти - моя віра в себе,
віра в теплі думки.
Неможливо без тебе, -
це, у прірву стрибки…
Закликаєш до бою
за свободу життя.
Тільки поруч з тобою
щирим є каяття.
Тільки поруч з тобою
розумію себе.
У полоні нас двоє…
нас залишиться двоє…
Відчуваю тебе…
Ти моя краща тема
в спілій прозі життя,
нелегка діалема,
і крихка діадема
в моїх купах
сміття…
...2012р.