Ти лишивсь тим, ким був - випадковим,
Не коханий, не друг - ти чужий.
Ми з тобою заледве знайомі,
Ти лиш прочерк у долі моїй.
Прочерк - пусто; ні щастя, ні смутку
Не залишив на згадку мені...
Та чому ж, якщо ти випадковий,
Раптом склались про тебе вірші?...