А так здавалось, буде все нормально,
І житимемо ми немов в Раю,
Без війн, без бійні, без убивства,
На вулицях без бардаку.
Невже ми просим так багато?
Чому цього ніхто не чує?!
У призедента, це як "св'ято",
Він без жалю людей катує.
Прикази віддає свої,
Не на добро, а щоб вбивали,
Вбивали мирних громадян,
Щоб на Майдані не стояли...
Оце дожилися ми люди,
Назад вже вороття нема,
Не треба думати що буде,
Бо в Україні вже війна...
У голови стріляють дітям,
З людей знущаються як можуть,
Ми не забудемо цього,
Подивимось як їм поможуть
Коли підуть вони від влади.
І Росіяни, наші "браття",
У пекло їх усіх загнати,
За ту огидну допомогу,
За те, що мали розганяти
Наших батьків і матерів,
Які стояли на Майдані...
