Я Вас люблю, я наче хворий -
Мороз по шкірі та мурашки.
Тому мелю без алегорій -
Я ж не поет, не Пушкін Сашка.
Я квіти Вам не подарую,
Бо сам букет усіх болячок.
Я ціпенію у статую -
краси Ваш геній я побачив.
Чи навпаки - сверблячка генів
В шалений рух приводить руки.
І всі думки аж до мігрені -
Писать вірші? Чи пить самбуку?
Писать вірші - не Пушкін Саша,
А пить до "глюків" - вже без сенсу.
Не Гончарова Ви, Наташа,
Але від Вас почався сепсис.
Ця зачарована недуга -
процес в любовній біосфері.
Я Вас люблю, хай недолугий -
Коханець Ваших всіх бактерій.
Мабуть, багато значить у вашому житті ця жінка.
Частенько згадуєте про неї у своїх творах... Ніби вона яд для вас, але ж все-таки любите...
Хай вам щастить!
Де б собі відшукати? Хоч не Пушкіна, хоча б Тичину? 
