У весняному небі, у вечірній імлі,
Із далекого краю чужого
Повертались додому мої журавлі,
А я вслід їм махала рукою.
Журавлі, журавлі, чом так тужно мені?
Ви мені нагадали далеке…
Ви для мене як частка отої землі ,
Що лишилась за морем , лелеки…
О птахи дорогі, долетіть до землі,
Де пройшло у житті так багато,
Де лишилися друзі хороші мої ,
Де чекає старенькая мати.
Розкажіть, журавлі, як тут тужно мені,
Як бракує так рідного неба,
Поклоніться, птахи, моїй рідній землі,
Ну… а більше нічого не треба!
