Чи ви чули, новина
Поповзла по селу:
Пилипишисі сина
Із Афгану везуть.
Ще не знаєм,чи правда,
Чи то хтось не дочув,
Але все село знало,
Що пішов на війну.
Недалеко потому
В нього батько помер,
Пожалітись нікому
Удовиці тепер.
Люди ходять мовчазні
У чеканні біди,
Привезли на світанні –
Й заридали дуби.
Білий світ сколихнувся,
Почорнів назавжди,
Син у «цинку» вернувся
І не просить води.
Сину, любий синочку,
Я прошу, підведись,
Я пошила сорочку,
Ти у неї вдягнись.
Приведи наречену,
Хай приходять свати,
І обручку свячену
Їй на палець вдягни.
Син мовчить, не озветься.
Замість свята – труна.
Серце матері рветься,
Як гаряча струна.
15 лютого 2012р.
