Коли велика радість буде –
Візьми "Кобзар" до рук своїх,
Нехай "окраденії люде"
Почують твій щасливий сміх.
Як заблукаєш, шлях загубиш –
"Кобзар" ти знову відгорни,
Нехай України сини,
Що ради нас ішли до згуби,
Прийдуть з козацької весни
І шлях укажуть, серцю любий.
Коли у розпачі знеможеш,
Чи втратиш друга назавжди –
Тобі "Кобзар" знов допоможе,
Тебе врятує від біди.
Як біль шалений все затьмарить –
Відкрий ти знову "Кобзаря",
Нехай Тарасова зоря
Тебе теплом в ту мить одарить,
Зігріє, горе відведе,
Осушить сльози...