Дніпро, закутий у льодах,
Збирає в Київ на Майдан
Синів і доньок в лютім січні.
За волю й правду зве на віче,
За України славу й волю
Повстав народ за свою долю…
Зове Шевченко рвать кайдани
Всіх українців на майдани…
З Сумщини дівчина Аничка
Готує борщ по-українськи
Косачкам, скіфам, козакам,
З Карпат і Криму, східнякам…
Вкладає в страви на вогні
Душі частиночку й мені…
Вночі і вдень, між стрілянини
Свою любов до України
І серце Аня віддає...
Господь Всевишній над Дніпром
Ламає темряву крилом…
Летять злі кулі, мов оса…
Димлять кроваві небеса,
Та чорний демон не вгава…
З Майдану вісімдесят два
У небо ангелів злітає…
Господь з любов’ю їх вітає
Синів найкращих України
В небесну сотню їх прийма…
Життя поклали за Вкраїну
Немає в мами більше сина…
Не плачте мамо – син на небі,
Мабуть так Господові треба,
Щоби були Ви не самотні
У Вас синів на небі сотня
Стійких, сміливих і святих…
Героям світла наша пам’ять
Живе завжди, завжди ми з Вами,
І Ви – між нас! Завжди! Живіть!..
