Ти вчора до мене приїхав,
Тривоги розвіяв і страх.
Сиділи удвох і зі сміхом
Змагались в дотепних словах.
Ти був такий ніжний й підступний,
Все мріяв мене підкорити,
Ловила я погляд твій смутний
І губи твої навпроти.
Ми довго сміялись, як діти,
Забувши за вік та посади
Кохаю – й нема це де діти,
Й життя повертає принади.
А потім ти сів у машину
Й поїхав собі додому,
Але у кімнаті лишив ти
Той запах , що зветься тобою.
Чекатиму чемно до ранку
У трубці твоє «Алло!»
І зорі в щасливому танку
Світитимуть щедро в вікно.
