Пасмами вилазять недовершені діі. З такими темпами скоро облисіє душа, може так буде легше?
Приспати совість, і в танок з мріями. Наскільки вистачить сміливості? Зірвати ремені з крил, відчути себе справжнім, поруч завжди стільки мисливців на щирість.
А ти вийми старенький Кольт, заряди в нього людяність кулями і вирушай в сафарі на зомбованих цим світом.
Сивиною ляже на скроні час, а ти радій. Душа твердо стоятиме в обіймах вчинків і збутих мрій...