Виходячи, вони зустріли одного
Кірінеянина, якого звали Симоном,
його заставили нести хрест Ісуса.
Матв.-27:32
Сміялися і тішили блюзнірством,
І били Бога ниці і сліпці,
Кричали сито: «Хай побачить місто,
Які Царям малюємо синці!
Хай бачать цю терновую корону,
Хай бачать хрест – одвічний трон Його,
Спасав усіх – нехай себе боронить,
Що і хреста не втримає свого...
Що, юрмовисько? Віриш ще у Бога?
Глянь: Назорей затоптаний у прах,
Йому потрібна зараз допомога,
Але у вас проймає душі страх!
Хто хоче мати, як в Ісуса, рани,
Хто ладен ще йому допомогти?» –
З юрми ж ішов один Кірінеянин:
"Дозволь, мій Боже, хрест цей понести.."