Не питай чому і не питай навіщо,
Бо банальна відповідь вже нідочого.
Не сумуй, бо сонцю геть печаль не личить.
І як піде дощ із неба ледь нічного,
Пам`ятай, зірки зійдуть обов`язково
Й місяць їх зігріє сяйвом теплих хвиль.
І вдень небо буде світло-веселковим.
Не питай чому між нами стільки миль...
Просто в тебе так багато є думок,
Що не вистачить на них й зірок...
Просто в тебе повно дуже щирих мрій.
Ти за ними йди, а сумніви розвій.
Затишній людині...
19.04.2014
Не сумуй, бо сонцю геть печаль не личить... Гарний вірш пане Микито. Сподобався. Даруйте, що не часто забігаю до Вас на сторіночку почитати, обіцяю - виправлюся.
Микита Баян відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі! Дуже приємно! та за таке вибачатись... я теж не до всіх заходжу.
Даруйте, що не часто забігаю до Вас на сторіночку почитати, обіцяю - виправлюся. 
Неочікуваний кінець,але як ж пасує вашому теплому віршу,Микито! 
