Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Моренець: За хмари щастя заховалось… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Джаннет Даклін, 26.04.2014 - 08:28
За хмари щастя заховалось.І що мені тепер робити? Знайду!А щоби не втрачалось- Заставлю у кімнаті жити! Куплю для нього гарне ліжко. Зварю йому ранкову каву. Так поцілую його ніжно... А потім лиш візьмусь за справу. Вже не ховається.Ті хмари Я в дощ давно перетворила. Бо є у мене...Просто чари... Я каву з щастям зранку пила... Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Браво! Я ж саме так і вчинила! І щастя моє зі мною.То ми – однодумці! Щиро вдячна за таку чудову підтримку – це Вам за вірш. Заходьте. Рада знайомству Променистий менестрель, 24.04.2014 - 16:01
Буває і таке. Життя то два кольори...Нехай скоріше мине чорна смуга... Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це давно минулося (до речі, під заголовком написала "давнє"), але ніхто цього не помічає і заспокоюють мене. Дякую за візит і співчуття.
aelita-t, 23.04.2014 - 22:31
ми знову посварились,здається, назавжди, на самоті журились, і вже були на "ви". а сірі тротуари вбирали сум і слід, а у очах коханих - холодний синій лід ...ночами вітер в шибку, мелодії сумні. і плакалось віршами у світлій цій весні. Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В тему і гарно. Дякую
inki, 23.04.2014 - 18:04
свободаигра ума на лютне пространства свобода не в длине и не радиусе орбиты..не в возможности сорваться с нее...а в состоянии внутреннего пофигизма..даже с ошейником на шее...умеют ли так планеты..как люди здесь...на космодроме Земли... счастья..должо быть мало мало..но концентрированно..а когда его долго ждешь..оно только дороже... *SELENA*, 23.04.2014 - 12:57
- сингенеретично - в мене зараз теж таке дурне відчуття..... - нехай буде все гаразд Благополуччя і удачі!!! |
|
|