Боюся здатись смішною
В своїх дитячих стараннях,
Боюся, що стану старою
В душі, у своїх міркуваннях.
Боюся, щоб вітер осінній
У вихор біди не заніс,
Боюся, що стануть тлінні
Ідеї, вічні колись.
Боюся розбити надії
На сотні-мільйони уламків.
Боюся, що мої мрії –
Це просто ілюзій обманки.
Боюся, що стану черствою
Чи жертвою стереотипів,
Які мене зроблять сліпою
До людсва й до світу навіки.
Та найбільше боюся боятись,
Піддаватися своїм страхам.
Ми знаємо, що здаватись
Властиво тільки невдахам.
Подивитися в очі своїм старахам - то є найбільша сміливість Не бійтеся боятись, часто люди не знають своїх страхів, внаслідок в серці народжується лють...
Natalka_V відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, зустрітися віч-на-віч із самим собою не завжди легко)
Але ми будемо пробувати