А знаєш? Я почуваюся чужою.
Серед століття і чужих людей.
Серед цих мас, яких не розумію
Не люблю я сучасності речей.
Душею я, в добі середньовіччя
Де лицарі, де леді, де бої.
Бали розкішні, а не дискотеки
Шляхетні дами, тихі, рокові.
Там де Петрарка і його Лаура
Де Данте Беатріче покохав.
Там де Шекспір смаглявій леді
Сонети вічні, сотнями писав.
Там де немає п'яних принців
З цигаркою в прокурених губах
Там де тримають слово честі,
В дуелях гинуть задля дами серця.
А знаєш? Я чужа тут, правда.
Терпіти я не можу дискотеки.
Я люблю гори, люблю малювати
Вночі,де ватра, на гітарі грати.
Я знаю,це суспільство не для мене
Фальшиві почуття мені чужі
Тут щирості нема, усе для мене,
Не щире, брудне, не людське.
