Цинамон, яка не говорила (рецезія на оповідання Ніла Геймана "Цинамон")
Кожен з нас так чи інакше шукає Бога,істину,чи внутрішний абсолют-універсальну міру свободи і тепла.
Навіть Будда,народжений стати царем став блукачем у нетрях життя…
Шукала їх і Цинамон-сліпа дівчинка,дивовижної вроди,котра,як всі вважали,не могла розмовляти.
Страх,біль і любов-це так чи інакше нерозлучні супутники нашого існування і домінує той з них якого ми підгодовуємо своїми думками,емоціями і чином свого життя в цілому.
Буття Цинамон було сповнене рутиною палацового життя,до появи,тигра,який її зцілив,
І розгорнув перед нею килим світу,показавши його барви,його велич і відтінки.
Чому?Чому тигру,хижаку,котрого бояться люди,щастить зробити те,що не вдавалося нікому до нього?Бо він бачив світ,він любив і приймав його в усій кольоровості,не ховаючись за маски умовностей,як це робили люди.
Чому Цинамон не говорила?Бо не було про що,і не було з ким…Бо життя її було обмеженим і замкнутим.
«Ти можеш говорити? – запитав Раджа у Цинамон.
Дівчина кивнула.
– Хм, – гмукнула тітка Рані. – Вона може говорити не більше, ніж облизати свою спину.
– Тш! – сказав Раджа тітці Рані.
– Я можу говорити, – сказала Цинамон. – Я думаю, я завжди могла.
– Чому ж ти тоді мовчала? – спитала мати.
– Вона й зараз не говорить, – пробурмотіла тітка Рані, трясучи пальцем, схожим на палицю. – Це тигр говорить за неї.
– Хтось може примусити цю жінку замовкнути? – запитав Раджа.
– Легше змусити їх говорити, ніж мовчати, – сказав тигр, поклавши край цій розмові.
І Цинамон сказала:
-Чому ні? Бо мені нічого було сказати.»
А ми? Хіба часто нам смертним,розчавленим і перемеленим шаленими темпами сучасної дійсності часто є про що сказати?
Але на відміну від маленької дівчинки і тигра,дорослі далеко не завжди спроможні піти в джунглі,щоб віднайти там втрачену свободу…
Для більшости з нас слово «мрія»викинуте з контексту реальності і прирівняно до абсолютної фікції,абстрактного міфу, легенди чи безтурботної казочки на ніч…
А жаль,тому що саме в казках найбільше сенсу і життєвої горньої правди!
*http://vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=961&Itemid=41#up
текст твору)