«Мій погляд нині на освітленій вершині
Стрімкого пагорбу, вгорі, мій попереду шлях…»
(Райнер Марія Рільке)
Під злими променями чорного сонця
Зачіпаю черевиками минулого
Мертву траву Даллана Форгала*.
Прийду в Залізний Дім**,
Запаліть мені чотири вогні,
Бо ніч після чорного дня
Густа, як нутро яблука,
Що привезли на човні,
Що обтягнутий шкірою,
Що носив чорний бик Міде*** –
Землі Недоброго Вогню.
Покладу в торбу камені –
Важкі як наша доля сліпа
Та піду в Айлех –
Землю Коней Каменю,
Землю королів заліза
І чорних кілтів Колум Кілле**** -
Голуба синього неба.
Осідлаю коня кольору гірського туману,
Буду поїти його з джерела Сегайс*****.
Вино роси п’янить нас
Як колись сніг в часи короля Еліма Олфінехта******.
Кінь короля Конна!*******
Копита твої стукають
По сяючим каменям Чумацького шляху.********
Примітки:
* - його ще називають Еохайд Поет. Він був філідом і оспівав Колум Кілле у своїх піснях за те що той заступився за філідів перед людьми в чорному.
** - Дінн Ріг.
*** - гра слів, не більше: «Мі Де» - недобрий вогонь. Насправді всі вогні Міде добрі. Хоча святий Патрік був іншої думки…
**** - то звісно не кілти, самі розумієте…
***** - а колись всі будемо з того джерела пити…
****** - верховний король Ірландії. Час правління 787–786 роки до н. е.
******* - йдеть про короля Конна Кетхахаха (Конна Ста Битв). Час правління 116—136 роки.
******** - ірландською, звісно, не Чумацький Шлях, а Белех на Бо Фінне (ірл. - Bealach na Bó Finne) – Шлях Світлої Корови.
«И когда Он снял четвертую печать, я слышал голос четвертого животного, говорящий: иди и смотри. И я взглянул, и вот, конь бледный, и на нем всадник, которому имя «смерть»…» (глава 6 стих 7-8 Откровения Иоанна Богослова) Гарний вірш...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00