трусяться рученьки, трусяться ніженьки,
Страшно дивитись у низ,
А в голову лізуть думки нехороші:
Навіщо сюди я поліз...
Казала ми мамонька, казав мені батенько:
"НАфіг тобі альпінізм?"
Не слухав я мамоньки, не слухав я батенька -
за дівкою файною ліз...
Тепер страшно вверх, тепер страшно й вниз,
І дівка та нафіг мені,
А в голову лізуть думки нехороші:
Скоріше б мені до землі...
Та свалу немає, ліземо дальше,
проходжу останній карниз...
Сиджу на вершині, соплі втираю:
Тепер я вірняк АЛЬПІНІСТ)