писати листи відійшло у вічність
бо
терпіння людей наповнене по вінця
коли вони їх чекають
(і, на додачу, їх охоплює
страх
не-до-че-ка-ти-ся)
але ж ти втрачаєш відчуття страху
коли поруч з тобою боїться того ж
дорога тобі людина
а з втратою часу
люди
втрачають терпіння
і так все по коло
по вже звичних миршавостях
і раптом тебе ошелешує звістка
про те, що тобі прийшов
л и с т
в яких спогади недільні - не-ді-ли-мі
стають героями отих листів
листи-спогади
листи юродливої душі
що прагне свободи
(але досягла лише відчаю)
л.и.с.т.и. у. в.і.ч.н.і.с.т.ь.