Я чекаю…Що? Й сама не знаю.
Може слів, а може почуттів…
Я чекаю…Водночас страждаю,
Що любов минає у житті…
Я чекаю... ввечері і зрання…
І боюсь признатися собі,
Що я вперше….мабуть і востаннє
Щось відчула рідне у тобі.
Я чекаю…в літню й зимню пору…
Надсилаю зречені листи.
Падаю донизу і злітаю вгору-
Бережу неспалені мости.
Я чекаю… і боюсь чекання,
Що колись ти можеш не прийти,
Від усіх приховую бажання
І слова, які не чуєш ти.
Я чекаю…це чекання вічне..
Знаю, що чекати все дарма,
І тому чекання стало звичним -
Це я зрозуміла вже сама….