Я тебе побачила в тумані…
Я тебе зустріла вдалині.
Не чекала я ніяк кохання
Та щось защеміло у мені.
Жадібно, зворушено-глибоко
Я дивилась довго тобі вслід.
І з тобою втратила я спокій
А життя перетворилось в лід.
Крижані бурульки і сніжинки,
Мерзло-білі всюди холоди.
Лише ти, мов райдужна хмаринка,
Мов ковток джерельної води.
Білим інеєм сховався у тумані
І затих десь там у далині
На снігу кривавить моя рана –
Це любов, що плаче у мені.
Гарно!
