«Бабушка» тримає на шнурочку
світ, що був простим і зрозумілим.
Жінка всіх кляне простоволоса,
з люттю у розширених зіницях.
Їм би за минуле зачепитись,
щоб урятуватись від падіння
в жерло невідомої загрози,
в око скаламученого страху!
Падають зате підбиті в небі
літаки з роздолів чужоземних,
падають в поході наречені
і чиїсь сини двадцятилітні;
страх відкрив для ненависті двері,
«пси війни» протиснулися слідом,
в них немає сумнівів і страху—
діло своє знають вони справно...
Ні, не всі однакові у полі:
хтось поліг з холодного презирства,
зверхності до власного народу,
посеред якого народився;
хтось поліг з великої любові,
хтось прибився найнятим чужинцем.
В потойбіччі, де сліпуча ясність,
‘ не сховаєш злочини за страхом.
Звучить гарно, ритміка - супер. І зміст - теж. Я оце зараз спостерігаю підданих ВВП у великій кількості. Літак той жалю не викликає. Collateral damage - це ще непогано. А так - вже затертий приклад якоїсь "халепки". .... як отой Боїнг! - Га-ГА-ГА! І наші - про-ненаші - теж відзначаються специфічним ставленням: "етот дурацкій самольот!" - і цим тему вичерпано, миттєво починають нити про нацистів, хунту і утиски чогось десь кимось.
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
