Нас багато
Ось ми, за іржавим парканом
Ми окутані вересневим туманом
Мов привиди, що блукають містами
Лишаючи по собі чорні плями
Жаль, ти не зостанешся із нами
Прилине хвиля з безмежного океану
І цей пекельний біль
В твої криваві рани
Порізані історії забутого роману
Ти глянеш навколо - Нікуди тікати
А нас багато
І голови людей
Котрі осмілились дивилися угору
Відчути світло і порахувати зорі
Загубитись у лабіринті ідей
Що для тебе - рівноцінно страті
Але нас багато
