Росою вкрились трави у долині,
Зоря вечірня смуток розлила;
Пливуть туманом очі твої сині,
Пливе житами русая коса.
Ой, ти зіронько ясная,
Люба моя, прекрасная!
Глянеш - і сердце вистрибує,
А відвернешся - нещасний я.
Травнева ніч, розквітчана, бузкова
Мене гойдала хвилями надій;
Я йшов до тебе, а довкола
Весна співала: - Твій я, твій!
Ой, ти зіронько ясная,
Люба моя, прекрасная!
Глянеш - і сердце вистрибує,
А відвернешся - нещасний я.
В мінливих тінях при дорозі,
В далекім шелесті дібров
Твій спів почув... та не знайшов,
Тебе шукав у смутку і тривозі,
Тебе шукав у смутку і тривозі,
Бриніло сердце знов і знов:
Без тебе жити я не в змозі,
Моя любов,
моя любов...
Ой, ти зіронько ясная,
Люба моя, прекрасная!
Де ти, не бачу, закрилася
Хмарами темними, згаслими.
31.07.2014 р.