По вулиці дротів на три сонати
Поміж стовпів розкреслено людьми –
Гудуть вони від хати і до хати,
Бува, дзвенять ніжніше від сурми.
Як сонечко вітає днину нову
Та обійма дротів цей нотний стан –
Роса блищить, зірок відчутно мову,
Співають хати, вулиця, майдан.
В обід жаркий, коли, як на пательні,
Асфальтом йдеш, шукаючи тіньок,
Мовчать дроти, мов смуги акварельні, –
Пісень нема, ні віршів, ні казок.
Як сонечко вдяга червоні шати,
То всі дроти обліплять ластівки –
Пташинки-ноточки про все спішать співати
Дарують свої співи залюбки.
Одна співа матусі колискову,
Друга щебече про любов єдину,
А третя про мій край веде розмову –
І серце моє квітне в ту годину.
