Чому повинні так поневірятись
по білім світі наші матері,
чому не спить дитя, чекає неньку,
а та колише діточок на чужині.
Вона для них співає нашу пісню,
про той садок вишневий край села,
А вдома плаче тихо син маленький,
Де моя мама? - донечка пита!
Синок не знає, як то з батьком вранці
рибалити десь біля річки, чи ставка,
бо татко їде у чужу державу,
щоб в хаті хліб був на столі щодня.