|
Ти вся в крові моя країно, Україно!
І в цьому році не цвіте барвінок.
Не плачуть верби, плачуть матері,
Бо їх сини померли в боротьбі!
За наше завтра, за наш мирний ранок,
За гарний чистий як сльоза світанок!
Сьогодні молиться і матір, і дружина,
Аби не в домовині повернули чоловіка й сина!
Він на війні, а влада каже в зоні він АТО,
Дитина завтра запитає, хто такий ото?
Хто зруйнував прекрасну Україну?
Перетворив за що державу на руїну?
Ми гордимось! За мужність, бойову відвагу
Дамо медаль посмертно, орден за наснагу!
Прийдемо в дім де горе, де печаль, де сльози,
Де біль і відчай, де нестрашні бурі й грози,
Потиснем руку батькові великого героя,
Не посивів він, почорнів, тремтить від горя!
Сьогодні в вишиванках, з прапором в косі,
Прийшли до школи українські школярі!
Лунає гімн повсюди, рідні патріоти,
Збирають все що можуть, щоб збороти,
Ворожу напасть, горе з-за кордону,
Істоту без душі, без роду, ту підлоту!
Українська арміє, ти не здавайся, ти борись,
І надіємось що зовсім скоро, не колись,
Ми скажем, що на рідній українській землі,
Ніколи більше не бувать страшній війні!
Держіться хлопці, з вами серце матерів,
Хай береже вас Бог, від злючих ворогів!
Ти захисти їх Божа Мати,
Від куль, поранень, від гранати!
Нехай настане мир і в кожній хаті,
Хай плаче з радості, не з горя мати!
Нехай повернуться додому діти України,
Нехай радіють вільній сильній Батьківщині!
ID:
520960
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 02.09.2014 09:38:00
© дата внесення змiн: 02.09.2014 09:38:00
автор: Марина Яковишена
Вкажіть причину вашої скарги
|