Дощ почав моросить с позаранку,
Віщуючи буденність життя.
Сповнює душу мов філіжанку -
Спливає час поміж маяття...
Луна музика з дощем у місті,
Натхнення топиться в віршах.
Нанизані стрічками в намисті -
Вони карбуються в серцях...
Йде дощ і солоними сльозами,
Вже потихеньку тане слід.
Моя душа сповнена віршами -
До хмар розпочинає зліт...
Збігає день і час тремтливо,
Зі білих сторінок мого буття.
А душа ще шукає диво -
Це велична гармонія життя...
