Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Моренець: ЗІТЕРТИ Б З ПАМ'ЯТІ ЛЮБОВ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Світлана Моренець відповів на коментар Квітка)), 09.02.2017 - 12:42
Не стирається, але біль, сховавшись вглиб, стає не таким гострим.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Час лікує, хоч надто повільно Та ми – сильні.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро! Стільки людей читало крім мене, і ніхто не помітив...Салтан Николай, 22.10.2014 - 17:15
Ця робота висвітлює мабуть самий пік отих гірких почуттів, після якого однозначно прийшло переосмислення і перезагрузка. Та в любому випадку мабуть приємно читати і бачити ті відчуття іншими, свіжими очима: одна та сама подія, одна та сама людина, а висновки інші, та і мабуть аналіз причин також буде різний. Отакі думки викликала ця робота). І ще ... випадково (чи не випадково) прочитав кометарі І.Терена і мені стає прикро за таких творчих людей, особливо недолугим є зітріть із пам'яті тих фахівців, яким було байдуже, що кров не холоне, а стигне, як яблуко, або що серце крихке, не кам'яне
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пряме попадання! Так і було. Відчай, біль... біль... біль........і, з часом, аналіз, переосмислення, переоцінка... все, як буває в житті. Дуже вдячна Вам за небайдужість. Відносно І.Терена... Я настільки глибоко його поважаю, що, якщо й ображуся на його вишукану в'їдливість, то через 5хв. прощаю і прошу вибачення. Я шаную його, як вчителя, і дуже вдячна, що він критикує мене, підказує, коректує, де я допускаю "ляпсус". Він не критикан, а вчитель. Інколи, правда, колючий, але ж він Терен! Та мені дуже приємно, що Ви мене захищаєте. ДЯКУЮ!!! Любов Ігнатова, 14.10.2014 - 12:46
Ми -те, що ми пережили ...(ото закрутила ) ,я думаю, що Ви зрозуміли, що я хотіла сказати... (гальм, загубилась буковка ) болючий вірш, та це -Ваші спогади, Ваше життя... Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша чутлива душа все розуміє. Дякую...
I.Teрен, 13.10.2014 - 23:40
Мені подобається Ваш войовничий запал, але зітріть із пам'яті тих фахівців, яким було байдуже, що кров не холоне, а стигне, як яблуко, або що серце крихке, не кам'яне. Але якщо авторська задача - показати розвиток своєї творчості, то я скасовую всі свої критичні зауваження і прошу у Вас пробачення.Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я вже пробачила Вас сто разів, бо ж знаю, що всі зауваження - як знахідка для мене.Ніхто так детально (і дотошно, пардон) не аналізує мої вірші, мої русизми і граматичні промахи. НІХТО! Лише Ви. Я Вам ЩИРО вдячна! Це я у Вас прошу вибачення. Спалахнула, бо ж хочеться почути і тепле слово (хоч колись!) Останнім часом чую лише зауваження. Невже мої вірші такі бездарні? I.Teрен, 13.10.2014 - 22:12
Зітерти любов неможливо. Іначе це пахне богоборством. Це напевно так само неможливо, як переконати Вас у тому, що звертання українською мовою, - Боже, Господи, відрізняється від звертання російською, навіть у дуже-дуже старому зошиті.Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А невже не зрозуміло, що це прохання - з відчаю, хвилинне бажання? Адже і тупому ясно, що зітерти любов неможливо. Але, схоже, Ви вважаєте мене надтупою, якщо мене "неможливо переконати... що звертання українською відрізняється від звертання російською".Цей вірш публікувався в такому вигляді, перевірений двома фахівцями, котрі сказали, що це допустима форма звертання. Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нірочко, Ви не помітили, що під заголовком вказано (ІЗ СТАРОГО ЗОШИТА), тобто, написано давно. Але вдячна Вам за добру душу.
Владимир Зозуля, 13.10.2014 - 09:48
хорошо наверно иметь старые тетради, вот так прочтешь,вспомнишь, переживешь заново былое чувство...как будто прикоснешься.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой Володя, какие тетради? Все уничтожила, одна тонюсенькая осталась.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Місяченьку мій любий! Та хто таке може стерти? НІКОГДА!!!!!!!
Натаsha, 12.10.2014 - 22:55
любов неможливо забути,Сам Господь нам її дарував, І розум не може збагнути, хто, як і чому покохав... Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не забула, Наталочко! ЛГ її не забула.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Буває, що неможливо все життя.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та хто ж Вам сказав, що я без любові, пане Олексо? Бог милував! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Маленький, тоненький учнівський зошит. На жаль, це все, що залишилось. Все інше - спалила, роздала, розгубила, бо зовсім не цінувала свої вірші.Дякую, Лесенько, за добрі слова! |
|
|