Дають обі́цянки знов зва́блі
З усіх ефірів та реклам,
Аби на ті же самі гра́блі
Ти наступив і цей раз сам.
Ти як завжди бакланиш владу:
Якщо не даш, то не проси,
Такі як ти покірним стадом
Здають за гречку голоси.
І хто тобі в цьому зарадить,
І не жалійся небесам,
Бо найболючіша є зрада,
Коли ти зрадником є сам.
І не гріши, що це не дивно,
Що ти все вистраждав за двох,
Це лиш тобі усе все рівно
І ні при чім тут Го́сподь Бог.
Батьки і прадіди віками
Життя ложили на вівтар,
А ти непевними руками
Міняєш голос на хабар.
А безпринципним так і треба,
У кожного в житті свій путь:
Якщо прийде пора на небо,
То навіть діти проклянуть.
