На білім коні у день сірий, осінній,
На травах зів’ялих садків та левад,
На пахоті поля викрешує іній
Маестро-зазимник – меткий листопад.
Він бронзове листя долічує в дуба,
На річці майструє з кришталю мости,
Надбати дровець заклика лісоруба
І братчини вносить в селянські хати.
„Ворота зими! – Кличуть дядька братчани.
–Даруйте нам сміху повнесенький міх,
Ще – музики віз і пісень повні сани,
І першого снігу підсипте для всіх!”
„Чекайте сніжку до Кузьми та Дем’яна:
Дівчатам по курці я дам до корзин –
Як вечір освітить вам зірка рум’яна,
То стане курячих цей день іменин.
Ще ситенний мед – праслав’янськеє диво –
На травах я, братці, для вас наварю,
Молитву додам і зірок ніжне мливо –
І стане з недугами трунок на прю!..
Тож будьте міцними й веселими, друзі,
Нехай зберіга вас Святий Михаїл,
Святіть лише дні ці в осінньому крузі
Та грудня чекайте до міст і до сіл”.