У зоопарк гранату хтось проніс.
Руда макака корчила гримаси,
відвідувачів тішила до сліз,
а ті кидали їй гостинці ласі.
Цукерки, фрукти сипались до ніг,
а мавпа їх кумедно підбирала.
Аплодисменти не вгавали, сміх
і хтось кричав: "Ура, макако! Браво!!!"
Та раптом та з кишені у когось,
не зна на що, поцупила гранату...
Народ завмер (невже рване ось-ось?)
й почав кричати на макаку матом.
А та глумливо шарпала кільце,
ще дужче хизувалась і хамила,
в руках крутила бомбу, як яйце:
"Оце так слава і визнання! Сила!"
Коли ні клепки в голові нема
та розуму у ній, мов кіт наплакав -
то виглядаєш збоку, як дурна
в звіринці із гранатою макака.
Гарна баєчка, Ігоре! Якби у Пу була хоч одна клепка в голові - пізнав би себе... Ха у Ле було сифілітичного порядку розлади... А що в цього? Спадковість!..
