На небо безліч є шляхів,
Та кожен їх для себе вибирає,
Одні уходять від примар людських,
А інші просто, за людей вмирають…
Так і вони, старі і молоді,
Під кулі йшли безстрашно і без зброї,
За волю йшли, за гідності часи,
За світло чистої, нової долі…
А Бог дивився, плакав та чекав,
Коли до неба прилетять їх душі,
І всі вони, хто за народ вмирав,
Палали зорями, все дужче, дужче…
У неба охоронці є, Небесне воїнство,
В нас теж, тільки Небесна Сотня,
І коли знов країні стане зле,
Ми будемо сильніші за безодню…
Бо пам’ять вічна і народ не забува,
Хто виборов життям ці перемоги,
Небесна Сотня, чиста та жива,
Нам каже з неба: «Доброї дроги…»