Моя тендітна свічечко, тремти,
Розсіюй чад скорботної печалі...
Рясніють перекошені хрести,
Як свідки мовчазні сумних реалій.
О, скільки їх за обрій відійшло,
Мов кануло у безпросвітній Леті...
Як упивалось ненаситне зло,
Смакуючи ядучий запах смерті!..
Вже не було із праху вороття,
Хати чужіли, мов порожні храми,
І спрагло так хотілось за життя
Хапатися промерзлими руками...
А що життя? – Украдене зерно,
Ним землю загноїли, мов тілами...
І не одне засвітиться вікно
В суботу скорбну тихими свічками.
Хіба буває в деспота межа
Жорсокості і підлого цинізму?
Як голосила зболена душа,
Бо ні́кому відспівувати тризну...
Моя тендітна свічечко, тремти...
За все усім воздасться по заслузі:
Одним судилось хлібом прорости,
А іншим – бур'яном гірким у лузі.
я теж свічечку на вікні у себе сьогодні поставила - і саме тендітну - церковну бо...
Царства Небесного усім нашим мученикам українським - і тим хто тоді, і цим, хто зараз...
Щойно повернулася з кіно. "Поводир"... Початок голодомору і знищення кобзарів - носіїв пам'яті народу... Вічна пам'ять безневинно убієнним... Гори, наша тендітна свічечко, не дай їх забути...
Дуже здорово.По тематиці перегукується з не менш сильним віршем п.Лаури.Не знаю...хтось із яйцеголових сказав:Щоб колесо історії крутилося,воно густо змащується кров'ю...