Лети моя мріє, лети
У далекі і світлії далі,
У щасливі і мирні світи ,
де немає ні смутку й печалі.
Де добро скрізь панує
Й кохання п’янить своїм соком багряним,
Наче милий цілує
у затишку тихим вечором весняним.
Розкажи всім про страждання,
Про печалі мої і сльози ,
про найщиріші бажання
зупинити душевні грози.
Так хочеться кохання чашу скуштувати
Зазирнути в очі того,хто полюбить
І за це усе йому віддати
Знати б тільки,що душі моєї не згубить.