Будиночок на березі моря вони вдвох: небо наповнене нею,Всесвіт заряджений ним,вона малює волошки в житі потім маки потім горнятко з теплим паруючим чаєм,опісля виходить на берег і довго дивиться на море ,чи то пак море дивиться на неї-взаємний магнетизм стихій. Тоді на землі ще було Море-біблейське первозданно чисте море,воно здавалось досі пам*ятало дотик Господніх рук-мозолистих і теплих...Творець дивився на дітей своїх згори і тихо усміхався їхнім мріям,їхній ніжності,їхнім радощам,страхам і сумнівам.Він знав наперед все що буде далі,усі можливі і неможливі сценарні повороти,вони ж ні анічогісінько з того не знали і в тому було їхнє найбільше Щастя!