Керуючи власними мріями.
Бутафорно тобою я скована
На обличчі твоєму, як родинка
І на серці твоєму розколена.
Проковтнувши останній подих
Я кладу на подушку обличчя
Засинаю з думками про тебе
І всі мрії руйнує ця відстань.
В Україні не солодко спиться
Знаєш, рідний, я маже не плачу
Стала сильна від болі і часто
Я встаю із колін не ледащо.
А як спиться тобі у Мадриді?
Ти вертатись напевно не хочеш.
Вдома часто стояв на колінах
А в Іспанії всесвіт побачив.
І у всесвіті місця немає
Для старої забутої мрії
А я в Бога благаю лиш волі
Боже, дай волю моїй Україні!