Залиши́лась одна забава:
пальці в рот - і веселий свист
Поза очі мене назвали -
безсоромник, мовляв, скандаліст
Ох і ах... Невелика утрата
скільки тих, невеликих втрат
За невіру мою розплата -
ось найтяжча з найтяжчих розплат
Далечінь золота і далека!
Все згоріло за блиском життя
Я ж тому балагур і бешкетник
Щоб яскраво горіти щодня
Дар поета - любити й творити
То є долі одвічний знак
Чорну жабу і білі квіти
Я хотів повінчати однак
Хай не склалися, хай не здійснились
Давні мрії рожеві мої
Раз чорти у душі оселились
Значить янголи жили у ній
Ось тому за веселі хвилини
Покидаючи білий світ
Хочу я при останній годині
Залишити такий заповіт
За мої всі гріхи. Лицедійство
Невіру мою в благодать
Одягли щоб в рубашку російську
Під іконами помирать
________________________________________
Мне осталась одна забава:
Пальцы в рот и веселый свист.
Прокатилась дурная слава,
Что похабник я и скандалист.
Ах! какая смешная потеря!
Много в жизни смешных потерь.
Стыдно мне, что я в Бога верил.
Горько мне, что не верю теперь.
Золотые, далекие дали!
Все сжигает житейская мреть.
И похабничал я и скандалил
Для того, чтобы ярче гореть.
Дар поэта — ласкать и карябать,
Роковая на нем печать.
Розу белую с черною жабой
Я хотел на земле повенчать.
Пусть не сладились, пусть не сбылись
Эти помыслы розовых дней.
Но коль черти в душе гнездились —
Значит, ангелы жили в ней.
Вот за это веселие мути,
Отправляясь с ней в край иной,
Я хочу при последней минуте
Попросить тех, кто будет со мной,—
Чтоб за все грехи мои тяжкие,
За неверие в благодать
Положили меня в русской рубашке
Под иконами умирать.
Дякую за комент і радий знайомству! Просто ттисніть післЯ тексту мишкою на колобків і вони появляться Їх одразу у вигляді заображень не видно, тілько як цифорові символи. Тоді тисніть - "відправити відповідб! і вони будуть як треба
Непогано, особливо благородна Ваша справа в тому, що з творчістю Єсєніна познайомляться ті українці, котрим складно мислити російською. Дуже багато молоді на Західній Україні не знають російської досконало, хоча розуміють інформаційний потік на російській. Звісно, що сприйняти Єсеніна українською важко, бо втрачається той дух безшабашний, розгульний, який він поселив у рядках. Важко сприйняти і перекладеного Шевченка на російську. Але якби не було благородної перекладацької діяльності, ми не змогли б познайомитися з творами інших класиків, яких важко багатьом читати в оригіналі!