Душа вже зцілення бажає .
Натомість вабить її гріх,
Не відає ,того не знає ,
Що ця проблема давно - всіх
На перехресті полонила
Спокусами життєвих вад ,
Підступно розстелила килим ,
Завуальованих принад .
Свідомість манить у безодню
Думок примарних і надій ,
Не десь , колись , а вже сьогодні
Спокушує підступний змій .
Вдає із себе саму милість ,
Омріяний сулить вам рай .
Та поміж тим відсутня щирість –
Що головним є за звичай .
Сергій Бабінчук . 20.08.2012 р.
