Прокинулась.. Одна.. Немаэ поруч..
Знову у сон, та й там його нема..
Вдивлялась в право, згодом і в ліворуч
Де ж ти блукаэш? В світлі? Світло-тьма..
Доброго ранку, Діано,вихідний день,можно було повалятись трохи
довше.Ні,скочила, не можеш ти жити без ціэі писанини, а я ж тут, біля
тебе. Ти ж знаэш як я люблю вранішні обійми, ну що ти там пишеш?
І кому?Коли це все скінчиться?Коли?
Дай гляну))мммммммм, моя ти манюнька,не тікай більше,добре?
О, матір божа, ти ще не дійшла до сюжету??? О,сили небесні!
Швидше,швидше, Діанко, перебий посуд, який ти недобила,
пересварт своіх героів, ну, пристрель когось)))дай драми, іі ж
завжди бракуэ у цьому паскудному, пробач,)-у цьому прекрасному
лісі).Додай перцю, вогню, маріхуани, сексу, трохи релігіі,
до речі, чому священники благословляють війни, а самі не воюють?
Не знаэш? І я не знаю.Так, так, чого там іще бракуэ?Згадав,я згадав,
я ще такий юний)))ти мене будеш любити у старості?чи зануришся у
світ Лорки?А може ще кудись влізеш своім чутливим носиком?!
Дай я тебе витягну з твого крісла, давай поміняэмось, я сяду у крісло,
а ти на мене) а що ти так дивишся, мені сумно, я голодний і небритий.
Хоч би чаю заварила.Ні, не треба, чай потім, спочатку я хочу, що ж я
хочу, от долбаний склероз)Ді, я згадав, я ще ж такий юний, я хочу тебе...
Привіт,Валю,я не знав,що ви тут теревеняли.Діана спить, а може хитруэ,
Я тут замість неі. Що у тебе там хорошого, окрім дощів, холоду і
ностальгіі?
Добре, добре, поки ти збирешся з думками, я розповім тобі як ми гуляли
на свята. Один раз ходили в театр, один раз в кінотеатр.Та саме цікаве
кіно було,коли ми поіхали до сусідів, пам'ятаэш Ді якось скупила
півмагазину іграшок для того сусідського хлопчика, то ми нарешті іх
відвезли. Так ось, приіхали, а там, шум, гам, всі метушаться, дівчат
повна хата, шукають квіточки, у коси вплітають.Хлопці розмальовують
щоки, на одного наткунулися, а віен ще й з хвостом, справжнісінький
чортяка.Тут вони до мене, дід тягне свою фуфайку, биті валянки і батога,
це так треба, каже мені і посміхаэться.Що ж кажу-треба то треба.Схопили
Ді, а вона ти ж знаэш яка))))там не торкнися, там не дивися. Обсипали
шию намистом, бурочки до колін) посміялись над іі черевичками,
тягнуть кожучок на іі груди овчинкою наверх, підперізали мотузочком,
ну, справжня овечка.Вона пручаэться, кричить-не буду, а дід каже-то так
треба)Стіл просив милостиню,як та яблунька-з,іж хоч одне.
Та яке там з'іж))усе по клумочках розпихали і на двір.
Коні запряжені, боки сяють,вбрані, мов ялиночки.Дзвіночки дзвенять,
копитцями пристукують, пісня у небо лине.Діти у снігу валяються,
сміхом заливаються,Ді поправляэ на собі кожушок.Шукаэ мене серед
натовпу, там ми й погубилися))з ким вона пила і що я не знаю.
Мабуть горілку, тільки від неі витанцьовують так ніжки, а вже любові у
очах було,та ненадовго.Каже ,змерзла я, хочу спати, хочу додому,
як мале дитя.Тут дід з пляшкою десь підвернувся, каже, на тобі, сину
карету, вези іі погрій))он де наша дорога, прокатай іі як у мерседесі
і повертайся, ми тут надовго, тут ми стрічаэмо світанок, біля цього озера.
Я прокатав би іі ще краще, як би ж то вони не поіли коней))
Іхали іхали, а ті як збісилися)я вже й не керував тим шляхом.Привезли вони
нас у поле, а там....Там, Вальку, тиша, зорі,Ді спокійна, ну, справжня овечка))Дивиться у небо і муркоче щось. Кажу, давай на сніжок, порипимо
чужими галошами))А вона плиг і мені в обійми. Цілунки після того морозу
зігрівали довго, я вже мовчу за ту копичку))Померзли трохи, танцювали,
тупцювали, на санях було і істи і пити, та хотілось вогню.
Знайшли й дрова, і сірники. І кохання)чисте,ігристе,як той сніг,
Усередині того сіна ми так надихались тою любов'ю, що і в книгах
не знайдеш того мистецтва))ще й додому привезли тоі конюшини)
Ото ніч була, казкова,чарівна).До нашоі домівки прийшли олені,
вони нас трохи налякали, уяви собі, хрум та хрум. Гарні тварини,
горді, врівноважені,думають, погрілися,покохалися-та йдіть собі з миром,
хрум та й хрум.Потім як виявилось ми були біля нашого озера)))
майже біля дому, оце чортяка покатав у кареті.Валю,па, а то Ді як
встане, як прийде до тями, буде знову про свою роботу пищати.Піду
спробую чай зробити, такий як вона, якось же він на мене діэ.
Орест,Орест, що ти тут понаписував?Це ж мій блокнот!
Блокнот твій, а сторінка моя, чай будеш?
Так, буду.
То й мені зроби.
О,Боже!Коли він вже його нализькаэться?
ID:
552083
Рубрика: Проза
дата надходження: 16.01.2015 14:41:01
© дата внесення змiн: 23.03.2015 00:43:20
автор: Ольга Ратинська
Вкажіть причину вашої скарги
|
