Уяви, що мене немає,
Зовсім немає в твоєму житті.
Ось я був, і раптово не стало,
Та ти й не помітиш тоді.
Така горда, напищена пані,
Самотньо ідеш по воді,
Мої мрії вбиваєш руками,
Я далеко не рівня тобі.
В ілюзорному світі фантазій,
Загнана вітром у даль,
Ти раптово згадаєш про жаль,
І підтримку, закуту в мені,
Що я був десь отут, зовсім поряд,
Варто було лише потягтись,
І торкнутись рукою руки,
Лиш звернути на мене свій погляд.
І тоді ти нарешті збагнеш,
Що мене давно вже немає,
Зовсім немає в твоєму житті.