Насолоду шукав. Я шукав забаганки.
А ти поруч весь час, свою "чергу" чекала.
Ти чекала.. А я весь в розвагах до ранку,
Я навмисно. Я знав, що мене ти кохала..
Я знав, що весь час ти в надiях жила:
"Ось, вiн вже мiй! Ось ця мить вже настала."
Та знов вiдвертавсь, знов байдужой була..
Знову iз болем мене ти чекала.
Ти чекала, а я розважався, "блукав".
Та враз, набридло геть усе довкола.
Набридли усi, й про тебе згадав,
Чи кохаєш ти ще? Чи любов охолола?..
Кинув усе, i прожогом до тебе,
Упав на колiна:"Прошу,вибач мене.."
"Йди звiдси. Геть! Ти менi вже не треба."-
У вiдповiть ти вiдштовхнула мене.
Розвернулась й пiшла. Так грацiйно, так мило..
Я мовчки сидiв й тобi вслiд дивився.
Який же я дурень.. В душi защемiло,
Ти кохала мене, а я все "дурився"..