Амнезія…
Балакаю багато -
Виговорююсь,
Гартуюсь.
Дивуюсь –
Едем, раптово, стає недосяжним…
Є ж Бог і
Життя? Життя понад всім! Навіть
Зрадою…
І розмита водою по простору
Їм руками сльози прощення.
Йосиф святий!
Коли це закінчиться?
Любов»ю омиється?
Мовчи!
Нічого страшного.
Овен просто в стрільці –
Порожні стільці,
Розкидані речі,
Серце рветься додому…
Танатос тче долю.
Украдений час не втече.
Формується і тече
Хаос.
Цілунок твій… такий…
Чомусь аж занадто вчасний…
Шепочеш ім»я,
Щокою трешся…
Юдо…
Я кохаю тебе.