Ранок...
У потязi душно...
Дерева за вiкнами
спiвають задушнi
останньому дню зими.
Туманiв сiдих килими
Безпечно стеляться
понад землею.
Вiбруэмо ми,
Вiбруэмо з нею
Очiкуванням весни.
Очiкуванням першого пагону
Небесно-земноi злагоди
I зелених таких кольорiв,
Босих слiдiв
На вогких чорноземах,
I зерен сонячних в землю,
I налитих серпневих хлiбiв...
Потеплiло на серцi.
До сходу рукою подати.
За спиною - Карпати
i опора лiсiв.
Нинi зима,
А позавтра -
Вже перший iз днiв
Весни