Перед вікном сидить чекає
Сина свого виглядає
В Бога зустрічі благає
Душею у степах блукає
А життя перед очима пролітає
Пролітають ті моменти
Де з сином ще маленьким грає
Немовля дбайливо пеленає
Над колискою пісні співає
Казки на ніч синові читає
Жити праведно привчає
В садок дитину відправляє
Шкільну форму вперше одягає
Сина на лінійку відправляє
Один великий спогад
Серце болем обливає
І карбується в очах хвилина
Коли в армію дитину проводжає
В далеку путь благословляє
Дивлячись у слід ридає
Крізь сльози молитву промовляє
І кожен день для неї рік
Кожна мить – тортура
Її очі цілий вік
Знищені війною мури
Її душа летить у вись
До Бога у покої
Серце закликає «Ти молись,
щоб повернувся син живим героєм»
Проходять дні ідуть літа
Матінка завжди чекає
В очах іскриться віра золота
Останньою свята надія помирає