Вони нанизуються колом
на хід невидимої нитки
і спільним рухом поступають--
вперед, назад, на крок убік.
Вони хрипким співають горлом—
вогнем вихоплюються злитки
їх лиць, коралів, що стрибають,
мов зерня, вибите на тік.
Ріка стрімкішає у русі,
пташина вищає в польоті,
від лева швидша антилопа,
прудкіша риба у воді,
в ритмічнім танці-землетрусі—
бажання звихреної плоті,
що заземляється крізь стопи
у глини чорні і руді.
Це поколінь священний танець,
вогонь, що плавить без поразки,
це діалог із духом предків,
місток над прірвою життя.
На всіх танцюючих-- рум’янець,
довкіл пливуть з туману маски,
що у рухливі життєпреси
на зов приходять з небуття.
Розм’якли постраху границі,
припливом піднята свідомість
переливається крізь межі
ревниво-сталих берегів.
Первинний гурт зліта, як птиця,
в стрімку оголену раптовість,
до сонму темних спостережень
від сну розбуджених богів.
О, тільки б він знайшов дорогу—
жар колективного екстазу,
не відхиляючись за вітром
бігучих пристрастей земних!
Він переплавлює жалобу,
і переплавлює образу,
й таємні жмені самоцвітів
в серцях лишає вогняних.
Вікторія Торон
Відсутність цивілізації має і переваги: зберігається корінна культура, єдність з природою, з богами, з предками.
Уклін автору. Чудово написано!
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Світлано, я дуже рада, що Ви мене зрозуміли. Цей вірш не має прямого відношення до українських політичних реалій (хоча з часом може мати). Я нещодавно узнала, що у США щодня в середньому 22 ветерани-молоді чоловіки, які повернулися з місць бойових дій,- кінчають життя самогубством. Це при тому, що є багато організацій, які намагаються допомогти. Все ж, при індивідуалістичному способі життя все це, очевидно, не працює.Колись через спільні вірування, обряди й ритуали підтримувалось психічне здоров'я общин і цілих народів. Не хотілося б, щоб це вміння було втрачене.Такий от, трохи кручений, хід думок...
Я взагалі-то мав на увазі ритуальний танець. Але щодо авторки - то цікава пропозиція, цікава... Але дуже складна - я, як більшість чоловиків, тупий настільки, що майже не розумію натяків.
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це Ви прибіднюєтесь -- чоловіки не є вже аж такі тупі, вони тільки...
Десь тут у мене є вірш, там на початку ясніше сказано. Тільки не кажіть, що депресивний, бо...вже яке є, таке є.