Як не забути літні ночі?!
Нема в минуле вороття..
Я не погляну в чорні очі,
Що віднімають сенс життя.
Волосся чорне й ніжні руки –
Палає серце – згорить воно!
Так краще бути у розлуці,
Ніж бачити, що тобі все одно!
За що ти дав його мені –
Кохання це, велике горе?
Не потопити в синім морі
Оті палаючі вогні!
Я тихо сяду край віконця,
Щоб пригадати їх тепло…
Не подаруєш більше сонця,
Хоч гаряче воно було.
Ночами я не можу спати,
Сон звідусіль мене жене…
Дозволь мені ща раз спитати,
Чому не любиш ти мене?
Тобі вклонюся й попрощаюсь –
Не буде суму на очах,
За помилки я не покаюсь.
Холодне серце – ось мій страх.
шедеврально 
