Моєму маленькому другові з далекої Донеччини присвячую
Поїдемо, синочку, до бабусі,
Заглянемо, мій хлопчику, в село –
Там на печі чекає борщ «в кожусі»,
Лелека дзьоб хова там під крило,
В гнізді його ростуть казки новенькі,
Бабуся ж їх розказує тобі…
Отож, поїдемо, синочку мій, раненько,
Бо хата вся без тебе у журбі.
Хлібця гарячого куплю у магазині –
Бабуся й дід так люблять тепли й хліб,
Що в гості йде до столу в ранки сині
Та загляда до ще дрімотних шиб.
Там кіт дріма на сивому порозі,
На клямці там краплиночки роси,
Бабуся й дід нас там вітають в Бозі –
А ти «від зайчика» хлібця їм подаси…
Я їм скажу, що знову дуже скучив,
Хоча ще вчора шкрябав у вікно…
Бо вони, синку, так мені болючі…
Бо думаю, що бачив їх давно…
16.03.2015 року
