В душі вродилось слово,
Його я записала.
Одне, друге...багато...
Рядки усе низала...
Намисто поетичне
Ожило на папері.
Було і символічне -
Не зачиняла двері...
Коли вже зашпилила,
Здавалось, на застібку,
Намисто розірвалось...
Камінчиками в шибку...
Почала все збирати,
Шукати ямб з хореєм.
Потуги ці подібні
До Виходу євреїв...
Шукали вони довго
Своє життя в пустелі.
Мені теж не повезло,
Зовсім не йшли пастелі...
Втекла далеко муза,
Гукати я не стала.
Збідніла стара рима,
Нещасну підібрала.
Однова нанизала
Загуби у рядочки-
Ні перлів, ні намиста...
Летіть мої листочки...