Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Бабця пече завиванці великодні… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Андрій Чернівець, 15.04.2015 - 21:38
і бабця, і мама, і дружина, і доньки, і внучки наші - берегині українства. І мені завжди було дивно, як можна щотижня так смачно пекти, а на Великдень створити чудо - вершину української культури хліботворіння. А цей вірш, як і багато інших, достойний гідного місця у підручниках.
Мірошник Володимир, 28.03.2015 - 20:19
І я хочу подякувати за спокій, свято і затишок.Ці спогади і мої також. Сокольник, 28.03.2015 - 00:48
О, хочу, хочу!!! Як воно дивно поєднується- християнське свято і- Берегиня роду... Дякую...
Богданочка, 28.03.2015 - 00:23
Ой, Наталочко... не підібрати слів до твого вірша... Він торкається найпотаємніших струн душі. У ньому і радість, і туга, і свято, і ностальгія... Він надзвичайно зворушливий і душевний.
stawitscky, 27.03.2015 - 19:54
Клас і класика! Схоже, печі повертаються до сільських хат, отже знову казка оживатиме.Ваша палітра вражає багатством і вишуканістю. ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 27.03.2015 - 14:38
Світлі спогади про дитинство! Святі, смачні традиції із покоління в покоління передаються у спадок, як зв'язок з минулим і сьогоденням, що не тільки єднає людей, а й зберігає національну відмінність та унікальність окремих народів один від одного... Чудова присвята напередодні величного свята! Микола Шевченко, 27.03.2015 - 13:26
В черговий раз переконуюся, що Ви - майстриня поетичного слова! Надзвичайно образно і досконало. Вірш - дихає, пульсує і вертить уявою, як "циган сонцем", або ні: як гравці Якубовичевим барабаном. Все сподобалось, особливо завершальні рядки
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша правда! А я якраз була на Вашій сторінці... Отак одночасно завітали одна до одної. Дякую Вам!
Олекса Удайко, 27.03.2015 - 10:45
Наталочко! Згадками приємними сколихнула й моє серденько! Так було і в моєму житті! Всі ми діти одного двору, однієї хати, однієї неньки, що зветься Україною!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як влучно Ви сказали! Дякую, дорогий імениннику, за такі зворушливі слова!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам сердечно за такий емоційно-смайликовий коментар! Радію, що цей ностальгійний вірш припав Вам до душі!
kostyanika, 27.03.2015 - 10:30
Так одразу згадалося, як бабця пекла у печі... Дуже теплий вірш! ДЯкую!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я Вам дякую за теплий коментар! Чи не у кожного з нас в пам'яті зринають такі моменти - світлі, прекрасні і незабутні! Це справді була магія!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам дякую за приємний візит!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, друже! Цими днями згадую, як бабуся пекла паски і завиванці перед Різдвяними і Великодніми святами, солодкі баби з родзинками, рогалики, медівники... Яке це свято було для дітей - не передати! А пахощі!.. Справді, на цілий Всесвіт! Вже Великдень близько, тому й пригадалося...
|
|
|